Інститут Заочної і Дистанційної Освіти
http://izido.pgasa.dp.ua

Засновано 11 лютого 2002 р.

Інститут
Історія

У 1953 роцi в Днiпропетровському iнженерно-будiвельному iнститутi (ДIБI) вiдкривається заочна форма навчання. Наказом ректора на I курс зарахованi першi 100 студентiв-заочникiв: 50 чоловiк на спецiальнiсть “Промислове i цивiльне будiвництво” i 50 – на спецiальнiсть “Будiвельнi машини й устаткування”.З вiдкриттям заочної форми навчання сотням юнакiв i дiвчат була надана можливiсть одержати вищу освiту без вiдриву вiд виробництва. З великим ентузiазмом i стараннiстю осягали вершини будiвельної майстерностi i тi, хто в роки Великої Вiтчизняної вiйни на рiзних рубежах нашої Батькiвщини вносив посильний вклад у перемогу над ворогом. Саме зi складу таких студентiв багато випускникiв досягли значних успiхiв у професiйнiй i суспiльнiй дiяльностi.Прикладом для поколiнь може служити доля одного з багатьох, котрих не зломили нi грiзнi воєннi роки, нi складностi важкого пiслявоєнного часу – Павла Євменовича Єсипенка (1919 р.н.). Випускник заочного факультету Днiпропетровського iнженерно-будiвельного iнституту (1958 р.), П.Є. Єсипенко працював на всiх посадах вiд майстра до заступника Голови Ради Мiнiстрiв України; доктор будiвництва, заслужений будiвельник УРСР, лауреат Державної премiї України, лауреат премiї iменi академiка Будникова, двiчi нагороджений почесними грамотами Верховної Ради УРСР i почесною грамотою Кабiнету Мiнiстрiв України, кавалер 12 орденiв, з них 4 ордени Трудового Червоного Прапора, нагороджений 26 медалями.Видiленню заочного факультету в окремий структурний пiдроздiл iнституту передувала велика пiдготовча й органiзацiйно-методична робота.
У 1957 роцi на заочному факультетi вiдкривається нова спецiальнiсть “Виробництво будiвельних виробiв i конструкцiй”, а в 1961 роцi – “Теплогазопостачання i вентиляцiя”. На початку 60-х рокiв в iнститутi вiдкриваються загальнотехнiчний i вечiрнiй факультети. З вiдкриттям цих факультетiв у ДIБI явно позначилася перевага вечiрньої i заочної форм навчання. Так, у 1964 роцi з 1080 чоловiк, зарахованих в iнститут, на стацiонар було зараховано тiльки 450 чоловiк. Надалi чисельнiсть студентiв на заочному факультетi збiльшується з кожним роком. Цьому процесовi сприяє авторитет факультету, на якому якiсть пiдготовки фахiвцiв не поступається якостi пiдготовки фахiвцiв на стацiонарi. Випуск фахiвцiв для народного господарства за 1970-1975 р., у порiвняннi з 1965-1970 р. зрiс майже в 2 рази (з 707 до 1367 чол.).Перiод з другої половини 70-х до середини 80-х рр. характеризується новим пiднесенням цивiльного i промислового будiвництва в Надднiпрянщинi. Збiльшується роль ДIБI в пiдготовцi iнженерiв будiвельного профiлю.
У 1984 роцi наказом Мiнвузу СРСР, у видi експерименту, за фахом ПЦБ дозволяється пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою у скорочений термiн (4,5 роки) без вiдриву вiд виробництва. Цей вид пiдготовки фахiвцiв мав широку популярнiсть, i першi набори складали по 3 групи (до 100 чол.). Реформи, проведенi в країнi в перiод перебудови, не могли не торкнутися i системи пiдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах. Перебудова у вищiй школi супроводжувалася не тiльки пiдвищенням вимог до якостi пiдготовки фахiвцiв, але i розширенням демократичних початкiв у керуваннi вищими навчальними закладами. Так, у 1987 роцi на альтернативнiй основi був обраний новим ректором iнституту завiдувач кафедри технологiї металiв, доктор технiчних наук, професор Володимир Iванович Большаков. Одним iз прiоритетiв В.I. Большакова стає збiльшення кiлькостi спецiальностей в iнститутi.
У 1991 роцi на заочному факультетi вiдкривається нова спецiальнiсть “Економiка i керування будiвництвом”.
У 1992 роцi – спецiальнiсть “Автомобiлi й автомобiльне господарство”.У 1994 роцi Днiпропетровському iнженерно-будiвельному iнституту було присвоєно статус академiї з красивою назвою: “Приднiпровська державна академiя будiвництва та архiтектури”.Зростає iнтерес молодi до економiчних спецiальностей.
У 1995 роцi вiдкриваються спецiальностi: “Менеджмент органiзацiй”, “Фiнанси”.
У 1997 роцi – “Мiжнародна економiка”, “Облiк i аудит”.
У 2000 роцi – вiдкривається спецiальнiсть “Автомобiльнi дороги та аеродроми”.
У 2002 роцi – “Екологiя та охорона навколишнього середовища”, “Автоматизоване керування технологiчними процесами”.За час iснування заочного факультету проведена велика робота з органiзацiї навчального процесу, удосконалюванню навчальних планiв i навчально-методичного забезпечення. Особлива увага придiлялася розробцi методичних посiбникiв для студентiв-заочникiв.Серед кращих викладачiв-методистiв, що працюють у рiзнi роки, слiд зазначити: проф. М.Л. Русскевича, проф. Г.Ф. Дьогтєва, доцентiв: А.Й. Танатара, М.М. Писанка, Г.I. Лусту, Г.I. Акатова, А.П. Чехова та iн.Великий внесок у розвиток заочної форми освiти внесли проректори академiї: доц. М.М. Писанко, доц. Г.I. Акатов, проф. В.I. Харченко, проф. В.М. Глущенко, проф. А.М. Березюк, проф. А.П. Приходько , доц. О.В. Щербакова; декани заочного факультету: доц. М.М. Писанко (1953-1960 р.), доц. П.О. Гагарiн (1960-1968 р.), доц. Г.I. Акатов (1968-1970 р.), доц. Ю.В. Самбор (1970-1978 р.), доц. П.В. Шевченко (1978-1983 р.), проф. В.I. Сокуренко (1983-2002 р.).Протягом всього перiоду iснування заочної форми освiти заняття проводяться провiдними спецiалiстами, професорами i доцентами з великим науково-педагогiчним стажем. Плiдну роботу зi студентами-заочниками у даний час ведуть зав. кафедрами, професори: В.Г. Заренбiн, I.М. Ерiванцев, Н.Є. Базилевский, М.П. Колiсник, Б.М. Дикарєв, Ф.I. Прокоф’єв, Р.Б. Тян, Г.Г. Кривчик, зав. кафедрою, доцент Н.I. Кобзар, професори: В.I. Харченко, В.В. Сафонов, доценти: Н.А. Моторний, Л.М. Кухар, Л.М. Лебедєв, В.I. Пiскунов, В.В. Нагорний i iншi.В даний час швидко змiнюється ринок працi, змiнюються вимоги до фахiвцiв. Розвиток перспективних напрямкiв пiдготовки фахiвцiв в областях будiвництва, архiтектури, екологiї та економiки зажадав подальшого удосконалювання заочної форми освiти. Це у свою чергу обумовило необхiднiсть створення нової органiзацiйної структури, що забезпечувала б розвиток перерахованих процесiв.З iнiцiативи ректора академiї В.I. Большакова i декана заочного факультету В.I. Сокуренка за пiдтримки Вченої ради академiї, Мiнiстерство освiти i науки України наказом №85 вiд 11 лютого 2002 року на базi заочного факультету створює Iнститут заочної i дистанцiйної освiти (IЗiДО). Директором iнституту призначений декан заочного факультету к.т.н., проф. зав. кафедрою теплотехнiки i газопостачання Володимир Iллiч Сокуренко. До iнституту входять два факультети – технiчний i фiнансово-економiчний, а також вiддiл дистанцiйної освiти.Пiдготовка фахiвцiв на технiчному факультетi ведеться з восьми спецiальностей: “Промислове i цивiльне будiвництво”, “Автомобiльнi дороги та аеродроми”, “Теплогазопостачання i вентиляцiя”, “Пiдйомно-транспортнi, будiвельнi, дорожнi, мелiоративнi машини та устаткування”, “Автомобiлi та автомобiльне господарство”, “Автоматизоване керування технологiчними процесами”, “Екологiя та охорона навколишнього середовища” i “Технологiя будiвельних конструкцiй, виробiв i матерiалiв”. Деканом технiчного факультету призначений заступник декана заочного факультету к.т.н., доцент кафедри “Технологiя будiвельного виробництва” Iван Феодосiйович Огданський. Фiнансово-економiчний факультет готує фахiвцiв з п’яти спецiальностей: “Економiка пiдприємств”, “Менеджмент органiзацiй”, “Фiнанси”, “Мiжнародна економiка”, “Облiк i аудит”. Деканом фiнансово-економiчного факультету призначений к.т.н., доцент кафедри “Технологiя будiвельного виробництва” Руслан Богданович Папiрник.Сьогоднi на змiну iндустрiальному суспiльству приходить суспiльство iнформацiйне. В усьому свiтi значно зросла потреба в масовiй освiтi, пiдвищеннi її якiсного рiвня, перепiдготовцi i т.д., що привело до появи нових форм засвоєння знань, зокрема, до появи дистанцiйної освiти, що справедливо розглядається як перспективний напрямок розвитку нацiональної системи освiти.До вiддiлу дистанцiйної освiти IЗiДО входять випускники академiї, фахiвцi з телекомунiкацiйних технологiй, iз групою спiвробiтничають провiднi викладачi багатьох кафедр. Очолює цей перспективний напрямок начальник вiддiлу дистанцiйної освiти Солод Леонтина Валерiївна. В даний час розробленi дистанцiйнi курси дисциплiн для спецiальностей “Економiка пiдприємства”, “Мiжнародна економiка”, “Фiнанси”, “Облiк i аудит”, “Менеджмент органiзацiй”. Надалi планується розробка дистанцiйних курсiв i для iнших спецiальностей. За 50 рокiв в академiї без вiдриву вiд виробництва пiдготовлено близько 10 тисяч фахiвцiв, що працювали i продовжують успiшно працювати не тiльки на територiї України, але й у багатьох країнах ближнього i далекого зарубiжжя.Серед випускникiв є фахiвцi, що займали i займають високi посади в нашiй державi: П.Є. Єсипенко – заступник Голови Ради Мiнiстрiв Української РСР; В.П. Пустовойтенко – Прем’єр-мiнiстр України; В.I. Череп – Голова Держбуду України; М.М. Гейман – заввiддiлом Мiнiстерства будматерiалiв УРСР; I.I. Шевченко – заввiддiлом будiвництва Днiпропетровського обкому КПУ; А.П. Воловик – зам. голови Днiпропетровського мiськвиконкому; I.А. Лях – перший заступник Мiнiстра Мiнiстерства охорони навколишнього середовища; Ю.М. Пронченко – генеральний директор Державного комунального пiдприємства “Облтепломережа”; I.Ф. Свередюк – директор Днiпропетровського комунального пiдприємства теплових мереж “Днiпротепломережа”; В.I. Бенда – генеральний директор державного пiдприємства “Облводоканал”; А.Я. Виноградов – генеральний директор промислово-торговельного холдингу КАСК; В.Є. Богданов – генеральний директор Україно-Росiйського ЗАТ “Союз Би-газ-си” i iншi.Бiльше 100 випускникiв i нинiшнiх студентiв працюють спiвробiтниками Державтоiнспекцiї областi i мiста. Д.М. Бойко – помiчник начальника УВС Днiпропетровської областi, А.В. Гавва – зам. начальника керування ДАI Днiпропетровської областi, В.В. Коваленко – командир полку ДПС УГАI, В.А. Чвертка i Г.А. Дундук – командири рот полку ДПС УГАI, А.Ю. Газин – начальник технiчного нагляду ДАI м. Днiпропетровська, А.В. Бондаренко – начальник вiддiлення по органiзацiї профiлактичної роботи ДАI м. Днiпропетровська i багато iнших.Багато випускникiв-заочникiв вiдвiдують академiю, завжди з добрими почуттями, iз трепетом у серцi згадують студентськi роки i висловлюють подяку своїм викладачам i наставникам за отриманi знання, за прищеплену їм смiливiсть дивитися в майбутнє, за надану можливiсть активно брати участь у розвитку суспiльства на благо нашої країни.