Оберiть мову
|
У 1953 роцi в Днiпропетровському iнженерно-будiвельному iнститутi (ДIБI) вiдкривається заочна форма навчання. Наказом ректора на I курс зарахованi першi 100 студентiв-заочникiв: 50 чоловiк на спецiальнiсть "Промислове i цивiльне будiвництво" i 50 - на спецiальнiсть "Будiвельнi машини й устаткування".
З вiдкриттям заочноï форми навчання сотням юнакiв i дiвчат була надана можливiсть одержати вищу освiту без вiдриву вiд виробництва. З великим ентузiазмом i стараннiстю осягали вершини будiвельноï майстерностi i тi, хто в роки Великоï Вiтчизняноï вiйни на рiзних рубежах нашоï Батькiвщини вносив посильний вклад у перемогу над ворогом. Саме зi складу таких студентiв багато випускникiв досягли значних успiхiв у професiйнiй i суспiльнiй дiяльностi.
Прикладом для поколiнь може служити доля одного з багатьох, котрих не зломили нi грiзнi воєннi роки, нi складностi важкого пiслявоєнного часу - Павла Євменовича Єсипенка (1919 р.н.). Випускник заочного факультету Днiпропетровського iнженерно-будiвельного iнституту (1958 р.), П.Є. Єсипенко працював на всiх посадах вiд майстра до заступника Голови Ради Мiнiстрiв Украïни; доктор будiвництва, заслужений будiвельник УРСР, лауреат Державноï премiï Украïни, лауреат премiï iменi академiка Будникова, двiчi нагороджений почесними грамотами Верховноï Ради УРСР i почесною грамотою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни, кавалер 12 орденiв, з них 4 ордени Трудового Червоного Прапора, нагороджений 26 медалями.
Видiленню заочного факультету в окремий структурний пiдроздiл iнституту передувала велика пiдготовча й органiзацiйно-методична робота.
У 1957 роцi на заочному факультетi вiдкривається нова спецiальнiсть "Виробництво будiвельних виробiв i конструкцiй", а в 1961 роцi - "Теплогазопостачання i вентиляцiя". На початку 60-х рокiв в iнститутi вiдкриваються загальнотехнiчний i вечiрнiй факультети. З вiдкриттям цих факультетiв у ДIБI явно позначилася перевага вечiрньоï i заочноï форм навчання. Так, у 1964 роцi з 1080 чоловiк, зарахованих в iнститут, на стацiонар було зараховано тiльки 450 чоловiк. Надалi чисельнiсть студентiв на заочному факультетi збiльшується з кожним роком. Цьому процесовi сприяє авторитет факультету, на якому якiсть пiдготовки фахiвцiв не поступається якостi пiдготовки фахiвцiв на стацiонарi. Випуск фахiвцiв для народного господарства за 1970-1975 р., у порiвняннi з 1965-1970 р. зрiс майже в 2 рази (з 707 до 1367 чол.).
Перiод з другоï половини 70-х до середини 80-х рр. характеризується новим пiднесенням цивiльного i промислового будiвництва в Надднiпрянщинi. Збiльшується роль ДIБI в пiдготовцi iнженерiв будiвельного профiлю.
У 1984 роцi наказом Мiнвузу СРСР, у видi експерименту, за фахом ПЦБ дозволяється пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою у скорочений термiн (4,5 роки) без вiдриву вiд виробництва. Цей вид пiдготовки фахiвцiв мав широку популярнiсть, i першi набори складали по 3 групи (до 100 чол.).
Реформи, проведенi в краïнi в перiод перебудови, не могли не торкнутися i системи пiдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах. Перебудова у вищiй школi супроводжувалася не тiльки пiдвищенням вимог до якостi пiдготовки фахiвцiв, але i розширенням демократичних початкiв у керуваннi вищими навчальними закладами. Так, у 1987 роцi на альтернативнiй основi був обраний новим ректором iнституту завiдувач кафедри технологiï металiв, доктор технiчних наук, професор Володимир Iванович Большаков. Одним iз прiоритетiв В.I. Большакова стає збiльшення кiлькостi спецiальностей в iнститутi.
У 1991 роцi на заочному факультетi вiдкривається нова спецiальнiсть "Економiка i керування будiвництвом".
У 1992 роцi - спецiальнiсть "Автомобiлi й автомобiльне господарство".
У 1994 роцi Днiпропетровському iнженерно-будiвельному iнституту було присвоєно статус академiï з красивою назвою: "Приднiпровська державна академiя будiвництва та архiтектури".
Зростає iнтерес молодi до економiчних спецiальностей.
У 1995 роцi вiдкриваються спецiальностi: "Менеджмент органiзацiй", "Фiнанси".
У 1997 роцi - "Мiжнародна економiка", "Облiк i аудит".
У 2000 роцi - вiдкривається спецiальнiсть "Автомобiльнi дороги та аеродроми".
У 2002 роцi - "Екологiя та охорона навколишнього середовища", "Автоматизоване керування технологiчними процесами".
За час iснування заочного факультету проведена велика робота з органiзацiï навчального процесу, удосконалюванню навчальних планiв i навчально-методичного забезпечення. Особлива увага придiлялася розробцi методичних посiбникiв для студентiв-заочникiв.
Серед кращих викладачiв-методистiв, що працюють у рiзнi роки, слiд зазначити: проф. М.Л. Русскевича, проф. Г.Ф. Дьогтєва, доцентiв: А.Й. Танатара, М.М. Писанка, Г.I. Лусту, Г.I. Акатова, А.П. Чехова та iн.
Великий внесок у розвиток заочноï форми освiти внесли проректори академiï: доц. М.М. Писанко, доц. Г.I. Акатов, проф. В.I. Харченко, проф. В.М. Глущенко, проф. А.М. Березюк, проф. А.П. Приходько , доц. О.В. Щербакова; декани заочного факультету: доц. М.М. Писанко (1953-1960 р.), доц. П.О. Гагарiн (1960-1968 р.), доц. Г.I. Акатов (1968-1970 р.), доц. Ю.В. Самбор (1970-1978 р.), доц. П.В. Шевченко (1978-1983 р.), проф. В.I. Сокуренко (1983-2002 р.).
Протягом всього перiоду iснування заочноï форми освiти заняття проводяться провiдними спецiалiстами, професорами i доцентами з великим науково-педагогiчним стажем. Плiдну роботу зi студентами-заочниками у даний час ведуть зав. кафедрами, професори: В.Г. Заренбiн, I.М. Ерiванцев, Н.Є. Базилевский, М.П. Колiсник, Б.М. Дикарєв, Ф.I. Прокоф'єв, Р.Б. Тян, Г.Г. Кривчик, зав. кафедрою, доцент Н.I. Кобзар, професори: В.I. Харченко, В.В. Сафонов, доценти: Н.А. Моторний, Л.М. Кухар, Л.М. Лебедєв, В.I. Пiскунов, В.В. Нагорний i iншi.
В даний час швидко змiнюється ринок працi, змiнюються вимоги до фахiвцiв. Розвиток перспективних напрямкiв пiдготовки фахiвцiв в областях будiвництва, архiтектури, екологiï та економiки зажадав подальшого удосконалювання заочноï форми освiти. Це у свою чергу обумовило необхiднiсть створення новоï органiзацiйноï структури, що забезпечувала б розвиток перерахованих процесiв.
З iнiцiативи ректора академiï В.I. Большакова i декана заочного факультету В.I. Сокуренка за пiдтримки Вченоï ради академiï, Мiнiстерство освiти i науки Украïни наказом №85 вiд 11 лютого 2002 року на базi заочного факультету створює Iнститут заочноï i дистанцiйноï освiти (IЗiДО). Директором iнституту призначений декан заочного факультету к.т.н., проф. зав. кафедрою теплотехнiки i газопостачання Володимир Iллiч Сокуренко.
До iнституту входять два факультети - технiчний i фiнансово-економiчний, а також вiддiл дистанцiйноï освiти.
Пiдготовка фахiвцiв на технiчному факультетi ведеться з восьми спецiальностей: "Промислове i цивiльне будiвництво", "Автомобiльнi дороги та аеродроми", "Теплогазопостачання i вентиляцiя", "Пiдйомно-транспортнi, будiвельнi, дорожнi, мелiоративнi машини та устаткування", "Автомобiлi та автомобiльне господарство", "Автоматизоване керування технологiчними процесами", "Екологiя та охорона навколишнього середовища" i "Технологiя будiвельних конструкцiй, виробiв i матерiалiв". Деканом технiчного факультету призначений заступник декана заочного факультету к.т.н., доцент кафедри "Технологiя будiвельного виробництва" Iван Феодосiйович Огданський.
Фiнансово-економiчний факультет готує фахiвцiв з п'яти спецiальностей: "Економiка пiдприємств", "Менеджмент органiзацiй", "Фiнанси", "Мiжнародна економiка", "Облiк i аудит". Деканом фiнансово-економiчного факультету призначений к.т.н., доцент кафедри "Технологiя будiвельного виробництва" Руслан Богданович Папiрник.
Сьогоднi на змiну iндустрiальному суспiльству приходить суспiльство iнформацiйне. В усьому свiтi значно зросла потреба в масовiй освiтi, пiдвищеннi ïï якiсного рiвня, перепiдготовцi i т.д., що привело до появи нових форм засвоєння знань, зокрема, до появи дистанцiйноï освiти, що справедливо розглядається як перспективний напрямок розвитку нацiональноï системи освiти.
До вiддiлу дистанцiйноï освiти IЗiДО входять випускники академiï, фахiвцi з телекомунiкацiйних технологiй, iз групою спiвробiтничають провiднi викладачi багатьох кафедр. Очолює цей перспективний напрямок начальник вiддiлу дистанцiйноï освiти Солод Леонтина Валерiïвна. В даний час розробленi дистанцiйнi курси дисциплiн для спецiальностей "Економiка пiдприємства", "Мiжнародна економiка", "Фiнанси", "Облiк i аудит", "Менеджмент органiзацiй". Надалi планується розробка дистанцiйних курсiв i для iнших спецiальностей.
За 50 рокiв в академiï без вiдриву вiд виробництва пiдготовлено близько 10 тисяч фахiвцiв, що працювали i продовжують успiшно працювати не тiльки на територiï Украïни, але й у багатьох краïнах ближнього i далекого зарубiжжя.
Серед випускникiв є фахiвцi, що займали i займають високi посади в нашiй державi: П.Є. Єсипенко - заступник Голови Ради Мiнiстрiв Украïнськоï РСР; В.П. Пустовойтенко - Прем'єр-мiнiстр Украïни; В.I. Череп - Голова Держбуду Украïни; М.М. Гейман - заввiддiлом Мiнiстерства будматерiалiв УРСР; I.I. Шевченко - заввiддiлом будiвництва Днiпропетровського обкому КПУ; А.П. Воловик - зам. голови Днiпропетровського мiськвиконкому; I.А. Лях - перший заступник Мiнiстра Мiнiстерства охорони навколишнього середовища; Ю.М. Пронченко - генеральний директор Державного комунального пiдприємства "Облтепломережа"; I.Ф. Свередюк - директор Днiпропетровського комунального пiдприємства теплових мереж "Днiпротепломережа"; В.I. Бенда - генеральний директор державного пiдприємства "Облводоканал"; А.Я. Виноградов - генеральний директор промислово-торговельного холдингу КАСК; В.Є. Богданов - генеральний директор Украïно-Росiйського ЗАТ "Союз Би-газ-си" i iншi.
Бiльше 100 випускникiв i нинiшнiх студентiв працюють спiвробiтниками Державтоiнспекцiï областi i мiста. Д.М. Бойко - помiчник начальника УВС Днiпропетровськоï областi, А.В. Гавва - зам. начальника керування ДАI Днiпропетровськоï областi, В.В. Коваленко - командир полку ДПС УГАI, В.А. Чвертка i Г.А. Дундук - командири рот полку ДПС УГАI, А.Ю. Газин - начальник технiчного нагляду ДАI м. Днiпропетровська, А.В. Бондаренко - начальник вiддiлення по органiзацiï профiлактичноï роботи ДАI м. Днiпропетровська i багато iнших.
Багато випускникiв-заочникiв вiдвiдують академiю, завжди з добрими почуттями, iз трепетом у серцi згадують студентськi роки i висловлюють подяку своïм викладачам i наставникам за отриманi знання, за прищеплену ïм смiливiсть дивитися в майбутнє, за надану можливiсть активно брати участь у розвитку суспiльства на благо нашоï краïни.
|
